Почему нет субсидии?

Лишение субсидии с 2017 года

В результате принятых в сентябре 2017 года Кабмином изменений в «Положении о порядке назначения и предоставления населению субсидий для возмещения расходов на оплату жилищно-коммунальных услуг…» теперь в нём указано, что гражданам грозит лишение субсидий в следующих пяти случаях:

  1. Лишение субсидии за долги – при неуплате за фактически использованные жилищно-коммунальные услуги, если их стоимость превышает предоставленную субсидию. Информацию о таких неуплатах в Управления по социальной защите населения (УПСЗН) должны предоставлять ЖЭКи, жилищные кооперативы и ОСМД до 10 числа месяца, следующего за месяцем, в котором возник долг.
    Этот пункт, правда, имеет 2 исключения:
    * Подтвержденная документально задержка выплаты зарплаты или пенсии;
    * Обжалование задолженности в судебном порядке.
  2. Лишение субсидии при выявление недостоверных данных о доходах потребителя, его имущественном положении (например, получение сведений о покупке дорогих товаров и услуг), которые привели к выплате необоснованной субсидии.
  3. Лишение субсидии в случае, если во время выборочного обследования материально-бытовых условий домохозяйства социальный инспектор выявил признаки нарушений, которые привели к выплате необоснованной субсидии.
  4. Лишение субсидии при изменении её получателем места проживания, либо появлении иных обстоятельств, которые делают невозможной выплату субсидии (например, смерть получателя).
  5. Личное заявление уполномоченного собственника или арендатора жилья.

Суммы субсидий, необоснованно начисленных в связи с условиями, изложенными в пунктах 2 и 3, возвращаются по требованию УПСЗН или непосредственрно получателем, либо списанием средств с его личных счетов в компаниях, предоставляющих жилищно-коммунальные услуги.

Приостановка выплаты субсидии на оплату ЖКУ

Уполномоченные органы приостанавливают предоставление субсидий для выяснения причин возникновения (непогашения) задолженности по оплате жилого помещения и (или) коммунальных услуг, неисполнения требований по предоставлению уполномоченному органу соответствующих документов, но не более чем на один месяц.
При наличии уважительных причин возникновения условий, повлекших приостановление предоставления субсидии (стационарное лечение, смерть близких родственников, невыплата заработной платы в срок и др.), предоставление субсидии по решению уполномоченного органа возобновляется вне зависимости от условий приостановления предоставления субсидии.
При отсутствии уважительных причин предоставление субсидии возобновляется по решению уполномоченного органа после полного погашения получателем субсидии задолженности, образовавшейся в течение всего срока предоставления субсидии (в случае возникновения задолженности впервые – при согласовании срока погашения задолженности), либо после выполнения получателем субсидии требований по предоставлению уполномоченному органу соответствующих документов.
При принятии решения о возобновлении предоставления субсидии она выплачивается также и за тот месяц, в течение которого приостанавливалось предоставление субсидии.

Предоставление субсидии прекращается по решению уполномоченного органа при условии:

а) изменения места постоянного жительства получателя субсидии;
б) изменения основания проживания, состава семьи, гражданства получателя субсидии и (или) членов его семьи, материального положения получателя субсидии и (или) членов его семьи (если эти изменения повлекли утрату права на получение субсидии);
в) представления заявителем (получателем субсидии) и (или) членами его семьи заведомо недостоверной информации, имеющей существенное значение для предоставления субсидии или определения (изменения) ее размера, либо невыполнения требований по предоставлению уполномоченному органу соответствующих документов, в течение одного месяца с даты уведомления получателя субсидии о приостановлении предоставления субсидии (при отсутствии уважительной причины ее образования);
г) непогашения задолженности или несогласования срока погашения задолженности в течение одного месяца с даты уведомления получателя субсидии о приостановлении предоставления субсидии (при отсутствии уважительной причины ее образования).
Возврат в бюджет, из которого была необоснованно получена субсидия, производится получателем субсидии добровольно, а в случае отказа от добровольного возврата – по иску уполномоченного органа в соответствии с законодательством Российской Федерации.
Решение о приостановлении предоставления субсидии или о прекращении предоставления субсидии доводится до сведения получателя субсидии в письменной форме в течение 5 рабочих дней с даты принятия решения с указанием оснований его принятия. Копия решения помещается в персональное дело.

Предоставление субсидии прекращается:

— со дня принятия решения о прекращении предоставления субсидии до окончания периода, на который субсидия предоставлялась;
— со дня принятия решения о приостановлении предоставления субсидии до окончания периода, на который субсидия предоставлялась (при отсутствии оснований для возобновления предоставления субсидий).
Факт отсутствия (погашения) задолженности по оплате жилых помещений и коммунальных услуг, заключения и (или) выполнения получателями субсидий соглашений по погашению задолженности уполномоченный орган вправе проверить, запросив у наймодателей, управляющих организаций и организаций, оказывающих услуги по содержанию и ремонту общего имущества многоквартирных домов и предоставляющих коммунальные услуги, сведения о своевременности и полноте оплаты жилого помещения и коммунальных услуг.

На початку лютого з’явилася стаття Святослава Павлюка «Субсидована моя Україно».

В ній автор наводить дані про оплату послуг населенням та надання субсидій у 2015 році.

Він також робить сенсаційний висновок, що половина вартості спожитих послуг відшкодована державою через пільги та субсидії.

Маючи такий фантастичний результат, завдає нищівний удар по системі державної допомоги малозабезпеченим сім’ям.

Якщо ж глянути на статистику уважно, картина буде дещо іншою.

Необхідність підвищення тарифів та впровадження адресної допомоги

Протягом багатьох років тарифи на житлово-комунальні послуги в Україні штучно утримувалися на необґрунтовано низькому рівні.

Енергоносії постійно дорожчали, якість послуг знижувалася, підприємства, які надавали житлово-комунальні послуги, занепадали. Результат — старе, неефективне обладнання, зношені мережі, величезні втрати, неякісні послуги.

Вся країна жила на субсидії, тільки не адресні. Причому багатші отримували більше: за більшої площі житла, більшого споживання води, електрики, газу вони отримували більшу компенсацію з державного бюджету, адже у вартості кожного кіловата, кубометра газу та води були закладені дотації з держбюджету.

Отже, альтернативи підвищенню тарифів, приведенню їх до економічно обґрунтованого рівня та розбудові системи прозорої адресної соціальної допомоги нема. Це не примус МВФ, це нагальна проблема.

Коли тарифи зросли більш ніж у чотири рази, перед урядом постало завдання захисту громадян. Це завдання було вирішене: малозабезпечені сім’ї отримали державну підтримку і змогли оплачувати комунальні послуги.

За допомогою оновленої програми житлових субсидій уряд зміг забезпечити соціальну основу для проведення реформ у сфері житлово-комунальних послуг. Щоб оцінити соціально-економічні наслідки підвищення тарифів, ефективність оновленої програми житлових субсидій, необхідно уважно подивитися на цифри.

Реальна статистика щодо надання житлових субсидій

За даними Держстату, наведеними у згаданій статті, у 2015 році населенню нараховано до оплати за житлово-комунальні послуги майже 51 млрд грн. Субсидій, пільг і компенсацій за паливо нараховано близько 25,3 млрд грн.

Автор статті робить висновок, що половина вартості послуг відшкодована державою. Однак він не знає, що звіт Держстату «Про оплату населенням житлово-комунальних послуг» не містить даних про надані пільги і субсидії.

Якщо взяти це до уваги, то вартість пільг та субсидій становить не половину, а менше третини вартості спожитих населенням житлово-комунальних послуг.

Причому із суми пільг та субсидій треба ще виключити пільги, субсидії і компенсації за тверде паливо та скраплений газ, оскільки ці види послуг не включаються до статистики про оплату житлово-комунальних послуг.

Тому частка пільг і субсидій буде ще меншою — близько чверті, що приблизно дорівнює частці отримувачів житлових субсидій поміж усіх громадян. Щоб правильно ставити проблему, треба користуватися правильними даними і лише тоді «ловити пропорції» та шукати «світло в кінці тунелю».

Автор стверджує, що у 2015 році 5,4 млн сімей отримали субсидії та пільги. Тут знову неточність. За даними Держстату у 2015 році субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг призначені 5,392 млн сімей.

Наголошу: «призначено». Проте субсидії на 12 місяців почали призначати з травня 2015 року. До цього їх призначали на шість місяців або на опалювальний період.

Тому певна кількість сімей зверталася за субсидіями ще протягом січня-квітня 2015 року, і субсидії їм призначалися ще за старими правилами. З травня такі сім’ї знову звернулися за субсидіями, тому кількість призначених субсидій з початку року перевищує кількість одержувачів у кожному конкретному місяці.

Кількість сімей, які отримують субсидії, кожного місяця змінюється — хтось вибуває з програми, комусь субсидії призначають. За даними звіту Держстату, у грудні 2015 року житлові субсидії отримували 4,599 млн сімей. Це найбільша кількість сімей, які отримували субсидії за всю історію програми житлових субсидій.

Отже, на 1 січня 2016 року субсидії отримували майже 4,6 млн сімей. Це означає, що близько 10 млн громадян живуть у сім’ях, які користуються субсидіями. Їх кількість можна підрахувати на підставі того ж звіту Держстату, який містить розподіл сімей за кількістю членів. Це трохи більше чверті населення країни.

Тому висновок автора про надвисоке споживання послуг малозабезпеченими споживачами — одержувачами субсидій очевидно хибний.

Проблема енергозбереження для отримувачів житлових субсидій

Проте залишається актуальною проблема енергозбереження для отримувачів житлових субсидій. Малозабезпечені сім’ї, які отримують державну допомогу, не мають додаткових коштів для здійснення енергозберігаючих заходів, та й у самій програмі субсидій стимули до скорочення споживання недостатні.

Ця проблема набагато складніша, ніж уявляє автор. Однією монетизацією житлових субсидій її не вирішити. Необхідно розробити та запровадити механізми, які б зацікавили громадян зменшувати споживання.

Один з варіантів — можливість спрямувати на заходи з енергозбереження кошти субсидії, яка не використана внаслідок економії споживання послуг.

3,16 млн сімей, які одержують субсидії, — це сім’ї з однієї-двох осіб. Це переважно самотні пенсіонери та сім’ї, що складаються лише з пенсіонерів. Значна частина цих сімей — люди похилого віку, які не можуть займатися енергозбереженням.

Для них потрібні державні програми, які б зацікавили бізнес впроваджувати енергозберігаючі заходи, отримуючи відшкодування коштом зекономлених субсидій. Ще одним заходом може стати програма поступового перегляду соціальних нормативів, які б стимулювали сім’ї зменшувати споживання.

Небезпеки непродуманої монетизації

До монетизації житлових субсидій треба підходити виважено та обережно. Проблема навіть не в тому, що субсидії не завжди забезпечені реальними коштами. Монетизація субсидій сама по собі лише загострить проблему несправедливого розподілу допомоги на оплату послуг.

Зараз більші суми житлових субсидій нараховуються сім’ям, які забезпечені більшим набором послуг і живуть у більшому за площею житлі. Якщо сім’я не має гарячого водопостачання й опалення, вона не отримує субсидії на ці послуги.

Субсидія на газ для опалення може сягати 5-6 тис грн на місяць в опалювальний період. Якщо ж сім’я опалює помешкання твердим паливом, субсидія становитиме 1,5-2 тис грн на рік. На всі ці питання нема простих відповідей.

Соціальна сфера — не місце для експериментів. Перший крок реформ — підтримка малозабезпечених домогосподарств — зроблений. Наступні кроки — підвищення ефективності, адресності допомоги, впровадження стимулів до енергозбереження. Над цим треба працювати, але підхід мусить бути професійним.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *